Відтінки пам'яті
G.A.V Vriter
Я цілував твої коліна Губами до плечей твоїх я припадав Ти посміхалась ніжно, мило А я вже від бажання полихав Твої тендітні руки мою шию обіймали А очі дивлячись солодку волю обіцяли І тілом витонченим мене своїм ти спокушала Хоча й на відстані весь час мене трима Я згадував твоєї шкіри кожен сантиметр І кожну родимку і несподіваний вигин В твоєму тілі все тебе лиш прикрашало І я в кохання це пірнав як в вир
2022-10-30 21:49:03
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тетяна G.
Зворушливо... Легко, ніжно та з повною гамою емоції... ❤️
Відповісти
2022-10-30 21:51:07
1
Інші вірші поета
Послухай мене руzняvвий Шматки думок коли відчув що одинок Крізь власний глузд Ми не один народ
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2407
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717