Відтінки пам'яті
Я цілував твої коліна Губами до плечей твоїх я припадав Ти посміхалась ніжно, мило А я вже від бажання полихав Твої тендітні руки мою шию обіймали А очі дивлячись солодку волю обіцяли І тілом витонченим мене своїм ти спокушала Хоча й на відстані весь час мене трима Я згадував твоєї шкіри кожен сантиметр І кожну родимку і несподіваний вигин В твоєму тілі все тебе лиш прикрашало І я в кохання це пірнав як в вир
2022-10-30 21:49:03
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тетяна G.
Зворушливо... Легко, ніжно та з повною гамою емоції... ❤️
Відповісти
2022-10-30 21:51:07
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3657
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593