Tht greatness of the world
In the world, in the endless The open spaces of His Pieces of creation I was walking in search of a thinker. He searched inquiringly His secret abode. At all extreme points Chagall universe. Thinking of the world: How to eternity he walked; Choking, drank everything From that corrupt cup There was a limit. Humbly died in her, In his drowned Peace of sorrow and in imaginary Greatness he lived Aspiring to the earth seeking Paradise, And to eternity in the firmament Walking; The world in fetters Eternal freedom And in her slavery he Living humbly, and His loyalty to her With the last sigh Keeping in your heart. Told about some Laws of morality Us data at the very Beginning; while, Like all reveling Freedom, debauchery And eternal life But only without Paradise. And one is given Holy Man on Judgment by God; with greatness Heaven was to earth Sinful is lowered Then; in the struggle of the spirit And the flesh was revealed Say: for yours? Is that life He exhausted?
2019-09-25 15:06:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2121
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1953