Гімн свободи

Gennadij Bondar

Він був натхненний і молодий Їх незліченно було Він на площі вів націю всю Піснями що світло дали Запалювали свічки йому Плив над площами дим Він співав зруйнуєм мури Вони співали за ним Розбери тюрми мури Прагнеш свободи, то бери А тюрми рухнуть, рухнуть, рухнуть І поховають світ старий Всі знали на пам'ять слова - і спів Звучав по вулицях так Кров кипіла та гнів кипів Серця билися в такт Всі били в долоні - і ритм Ворона вщент розбивав Йшли на мури всім світом старим А він все грав та співав... Розбери тюрми мури Прагнеш свободи, то бери А тюрми рухнуть, рухнуть, рухнуть І поховають світ старий... Так повстав український народ Воїнів визвольна рать Можна ідолів зносить і брук На камені розбивать Кожен відчув, ось його час Сили віддать боротьбі Хто не знали - той проти нас Співак же сам по собі (Переклад білоруської пісні "розбуры турмы муры")

2020-08-31 09:47:34

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11169

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3025