Гімн свободи
Він був натхненний і молодий Їх незліченно було Він на площі вів націю всю Піснями що світло дали Запалювали свічки йому Плив над площами дим Він співав зруйнуєм мури Вони співали за ним Розбери тюрми мури Прагнеш свободи, то бери А тюрми рухнуть, рухнуть, рухнуть І поховають світ старий Всі знали на пам'ять слова - і спів Звучав по вулицях так Кров кипіла та гнів кипів Серця билися в такт Всі били в долоні - і ритм Ворона вщент розбивав Йшли на мури всім світом старим А він все грав та співав... Розбери тюрми мури Прагнеш свободи, то бери А тюрми рухнуть, рухнуть, рухнуть І поховають світ старий... Так повстав український народ Воїнів визвольна рать Можна ідолів зносить і брук На камені розбивать Кожен відчув, ось його час Сили віддать боротьбі Хто не знали - той проти нас Співак же сам по собі (Переклад білоруської пісні "розбуры турмы муры")
2020-08-31 09:47:34
0
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2561
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4615