Сонце-Іскра
Марік 01193
На міріаді часу дій, Іскринка Сонце пройняла, її блищинка сяяла у нім, ба одісеєю лягла. ⠀ Невже міраж, або ж мандраж, чи співпадіння - чудний раж. Під символом - козиний ріг, і день за день, рожденні два. ⠀ Супроти правил, люду благ, на вістрі волі Сонця-Іскр, Між ними вік у сизих змін, дванадцяти у прірви літ. ⠀ У віщих снах, гуляли враз, химерні звістя, чуждий раз. Метелик попелом запав, личина в синяву пірна ... ⠀ Під відом іскри, добрий знак. Невже пустот затертий стяг, дурезні символи тойбіччя, ба Сонця й Іскорки двобіччя.
2021-05-13 20:00:39
2
0
Інші вірші поета
Підеш Сяйвоград Між нами Мули
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
yekho_
@yekho_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12135
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3527