Мули
Чередування, прогнозування, гайда на поміч пільговим мулам. Недоростаючі думи колосся, мули у полі із муті-волосся. ⠀ Найменування, коронування, титули, гасла, тутешні ясла, мули батрачать, спішно, ба лячно. мули не чують, сплять, та не бачать. ⠀ Перетинання, як кодування, догори-дриґом, верхом зізнання, мули тлумачать, клячать, горбачать, жертві за поле копитом віддячать. ⠀ Самопізнання, ні, клонування, Мули погожі у протиріччі, мулам негоже у потойбіччі, поле, робота, спочин, сторіччя. ⠀ Самокопання, недозування, мули не плачуть, тільки сміються. мули регочуть, виворіт крутять, поле орають, грають, і дбають. ⠀ Мули батрачать, долі не бачать, мули лиш грають, діляться, страшно, мули зірвали листя сувоїв, плями чорнила жовчі й крові. ⠀ Мули у дикому гоні гонитви, мули цурають коню молитву, Мули працюють, вчать і руйнують, не потойбіччя, зломлені вістря. ⠀ Мули не коні, мули гібриди, мули мутанти слабості-сили. Мули оратимуть поле гірчиці, мули залишаться вірні каплиці. ⠀
2021-04-21 11:55:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12045
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5536