Марік 01193
@getix_ua
🙌🏻 Аеронавт Потойбіччя 👨🏼‍🚀✨ 🤔Думаю -> Пишу ✍🏻 🤷🏼‍♂️ Можливо гарно 😏
Вірші
Кит
Кита-бічнохвоста гойдатимуть хвилі, у нього альбедо і панцир на спині. У морі із солів кислот дисбалансів, без гомеостазу - плавець десонансів. ⠀ Хребетно поручний, судинно закутий : Вуглець та не кремній, це Кит-патогенний. Не мрець, наче мудрий - несильний порушник, плавун-непохитник, відмовник-глибинник. ⠀ Мете хвостоситом пустули заморські, кит-непоробець - хоробрий заморець. Несе плавцевеслом суспензії течій, гарячим підводним човнам-інтерсекцій. ⠀ Кит-сліпохода антроповоддя, транспероходу Скальд від замор'я. Коні ж на суші верхом на мулах, та ці драккари геть не плавучі. ⠀ Кит-підбережний, жолуба Конунг, глибки-безодні Ярл саможитний. Там де корали велет безбожний, кит-дестрофічний коням не гожий. ⠀ Кит-не-гібридний мулам-селекцій, кит-запорожець коням-інфекцій Царсько горілки водолій в мірі, Братсько розчинний, злато-зупинний. ⠀ Кит мов іридій, десь і ще родій, Кит соляного моря є злодій. І як тантал пишно блискучий, кит-самозванець сутньо-пекучий.
3
0
281
Між нами
Між нами тягнеться спектр над морем чайок безмежних, несе буревісний перфектор сумління тріскучого вектор. ⠀ І страшно вдатись до горя між морем із йоду муляжів. І боязно бачити Іскру, де факти навиворіт з ранів. ⠀ Між нами, Вогнице, шахраї, вони вже стріляють пробійно, Медузи між нами у склянках, що тонуть глибинно й стабільно. ⠀ Ген окунь не з нашого моря, втікає зворотом Гольфстріма. медузи міазм герметичні, для нас преподобні критичні. ⠀ Між нами морським формаліном, тече нікотин з карамелю. І дезинтегруєм глибинно, фантазмом, ось так, феєрично. ⠀ А пікселі рухом незмоги, повіють у звук параної. Пахучі гвинти алгоритму, мережно підуть у тривогу. ⠀ Між нами куритиму трубку, із паром морського кордону. Між дружби заморського краю, З любовю водойми закону.
2
0
293
Іскра
Коловоротом мережних вуалів, Іскра одненька плететься шампанським. Піниться іскра дум шумовинням, іскриться златим скорим барвинням. ⠀ Іскра у сонячнім сітки блищинням, чуйні безмежні почуттів дбає. Швидко палає, сходом на південь, Іскра гарячим сміх закликає. ⠀ Іскра-співуча енергоносець, піснями хвацько сурмить талантом. Вічки-смарагдики призми нестримно, бігають в пошуках істини, швидко. ⠀ Іскра-електро-вій парламутра, ясно-гостринка, видом-вогнинка. Шпилька із запахом всюдибагаття, і акварельним пензликом ладна. ⠀ Іскра між творами лап леопардів, по бездоріжжі свіжо чорнильнім, всьому навколо, без перепадів, прозо-віршовим бігом вершильнім. ⠀ Іскра вібрує інформативно, тексти освіти вільно трактує. Природознавство смачно зчитує, всесвітом в вірі власно міркує. ⠀ Іскра увагу словом гарцює, де-не-де шиє ранку-веселку, часом кумедно, любо частує, от-от жовтисто, радо, рятує. ⠀ Іскра-вогнинка, швидко мігрує, поміж емоцій враз промандрує. Іскра-іскринка вкрай ураганно, любо й вітристо обрієм дує.
2
0
263
Сонце-Іскра
На міріаді часу дій, Іскринка Сонце пройняла, її блищинка сяяла у нім, ба одісеєю лягла. ⠀ Невже міраж, або ж мандраж, чи співпадіння - чудний раж. Під символом - козиний ріг, і день за день, рожденні два. ⠀ Супроти правил, люду благ, на вістрі волі Сонця-Іскр, Між ними вік у сизих змін, дванадцяти у прірви літ. ⠀ У віщих снах, гуляли враз, химерні звістя, чуждий раз. Метелик попелом запав, личина в синяву пірна ... ⠀ Під відом іскри, добрий знак. Невже пустот затертий стяг, дурезні символи тойбіччя, ба Сонця й Іскорки двобіччя.
2
0
311
Підеш
Підеш за собою, і настрій заклякне, а віра у пломбу, без дії поляже. Ти счезнеш скоріше ніж блимне ганчір'я, забудеш усе, ін'єкції - страти. ⠀ І безповоротно спину побачу, та досвід на ній із плета, двозначно. Не стане, як завжди, марнуєм куплети, ця пісня вуальна різьба та берети. ⠀ І смуток зустріне, далеко від тебе і нерви мої, твоїми вустами. Я знаю проходу не бути, даремно. Це просто рефлекси та дні із дилеми. ⠀ Я втрачу тебе, суворим інстиктом. Змиритись би, - лишні клітини неборця. Сувої рецептів давно відсиріли, і Дарвіном вбиті зітхання зневіри. ⠀ Не скажемо прямо, комуною видум. І слово марнуєм селектом комфорту. Без вартості двоє та собіневарті, знецінюєм сором безчесної варти. ⠀ Підеш за собою, у тиші мовчання, та дум діаграми, без тези прощання. Прихильних мутацій, генетики злочин, любовного клею, без липкості спочин. ⠀ Підеш за собою, напалмом у вічі, і вибиті зуби, хворі десниці. Сусвіттями зникнеш, ба досвід - навчитель, жорстокий гнобитель, не перший цілитель ... ⠀
3
0
259
Сяйвоград
⠀ Я побачив тебе в Сяйвограді, як за виходом синтез-печаль. Потойбіччям зочити не взмозі, ні на опис, та навіть в запас. ⠀ У тойбічному арті маестра, інтерсекцій ідейних чудес, ти одне перехрестя захоплень, сингулярності магій кілець. ⠀ Ти самотня піщинка кристалу, Сяйвограду перлина думок, я контакти замкнув мимоволі, у твоїх золотавих сріблин. ⠀ У дрімоті земельного хмелю, грою свіжих і юних чуттів, ти завчасно остання із виду, протитечії відданих хвиль. ⠀ Сяйвоградом, минаючи бедра, бруд і сором тазових втіх, на підйомі реторти закону, ми новітники вражого тла. ⠀ В акурат відділяємо цедру, та сповзаємо боком злиття, ти секторна обабіч четвірка, а я завжди селектор-маяк. ⠀ Одинадцяте диво утвореннь, еволюції побуту плеч, хоч і тестом закладена врода, ба наркозом бурлить твоя суть. ⠀ Ти єдина порука усмішки, плазокрилим іронія мук, Сяйвограду чарівная зваба, та земельному осуд і суд. ⠀ Ти так кажеш, мов горами сходиш, «Міста» шпилем, вершинами прав, і не схоже, викрученим м'язом, не для треба від третіх осіб. ⠀ Ти є чином завал руху-схеми, і дивочно скуйовжений лик, Сяйвоград надарує дилеми, я сміюйся з тобою, пробач. ⠀ Ти і я, то є лічені тези, резонансом кодованих діб, упереджено, схиблено, немно, Потойбіччя із нами, не плач. ⠀ Забуття амнезією лихо, Сяйвоградних прикритих повік, ти залишишся грою картини, галереї тойбічних світлин. ⠀ І прости мені, черствая воля, як броварня фантазій і трун, я помру на зорі Сяйвограду, у долонях лялькових фігур ...
5
0
286
Мули
Чередування, прогнозування, гайда на поміч пільговим мулам. Недоростаючі думи колосся, мули у полі із муті-волосся. ⠀ Найменування, коронування, титули, гасла, тутешні ясла, мули батрачать, спішно, ба лячно. мули не чують, сплять, та не бачать. ⠀ Перетинання, як кодування, догори-дриґом, верхом зізнання, мули тлумачать, клячать, горбачать, жертві за поле копитом віддячать. ⠀ Самопізнання, ні, клонування, Мули погожі у протиріччі, мулам негоже у потойбіччі, поле, робота, спочин, сторіччя. ⠀ Самокопання, недозування, мули не плачуть, тільки сміються. мули регочуть, виворіт крутять, поле орають, грають, і дбають. ⠀ Мули батрачать, долі не бачать, мули лиш грають, діляться, страшно, мули зірвали листя сувоїв, плями чорнила жовчі й крові. ⠀ Мули у дикому гоні гонитви, мули цурають коню молитву, Мули працюють, вчать і руйнують, не потойбіччя, зломлені вістря. ⠀ Мули не коні, мули гібриди, мули мутанти слабості-сили. Мули оратимуть поле гірчиці, мули залишаться вірні каплиці. ⠀
2
0
288
Іскринка
Блакитна іскринка, надії калинка, Я ж думав домівка, насправді криївка. Світить журбинка, така вже іскринка, а думав «удома», та ж димна є втома. ⠀ Синіють, холонуть, струни іскринки, вогник блакитний, свічечка злидень. Чужіє барвінок, зеленим сумлінням, діда святкує, іскринку марнує. ⠀ Іскорка-голка, прахом парує, там де прихисток згарищем дує. Травля в криницю, сховок в пивницю, вогник блакитний, зрадник невчасний. ⠀ Іскорка-доля, блик-незабутка, діда празнує, мертво, звітує. Спогад і пам'ять, вбивчо лютує, спомин доріжжя, духам дарує. ⠀ Іскра блакиті, честі провалля, заупокійний рве смолоскип. Іскра попала в чуждеє лоно, і безнадійне правило двох. ⠀ Рано рожденна іскорка звістки, геть не сімейного затишку свят. Пізно для неї, іскри-лілеї, тут не сумісний жовтий вогонь. ⠀ Іскра-обманка, синя брехунка, Гаддя у вірі, бруд це любов. Іскра блакитна - хибна надія. Лиш незабутка склепу долин. ⠀ Грають у карти, одяг і шапки. іскорка синя, струни журби. Сім'ям народів, мулів й конів, іскорки струни - виразки, біль. ⠀
2
2
346