Підеш
Підеш за собою, і настрій заклякне, а віра у пломбу, без дії поляже. Ти счезнеш скоріше ніж блимне ганчір'я, забудеш усе, ін'єкції - страти. ⠀ І безповоротно спину побачу, та досвід на ній із плета, двозначно. Не стане, як завжди, марнуєм куплети, ця пісня вуальна різьба та берети. ⠀ І смуток зустріне, далеко від тебе і нерви мої, твоїми вустами. Я знаю проходу не бути, даремно. Це просто рефлекси та дні із дилеми. ⠀ Я втрачу тебе, суворим інстиктом. Змиритись би, - лишні клітини неборця. Сувої рецептів давно відсиріли, і Дарвіном вбиті зітхання зневіри. ⠀ Не скажемо прямо, комуною видум. І слово марнуєм селектом комфорту. Без вартості двоє та собіневарті, знецінюєм сором безчесної варти. ⠀ Підеш за собою, у тиші мовчання, та дум діаграми, без тези прощання. Прихильних мутацій, генетики злочин, любовного клею, без липкості спочин. ⠀ Підеш за собою, напалмом у вічі, і вибиті зуби, хворі десниці. Сусвіттями зникнеш, ба досвід - навчитель, жорстокий гнобитель, не перший цілитель ... ⠀
2021-04-21 20:16:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2026
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3724