Між нами
Марік 01193
Між нами тягнеться спектр над морем чайок безмежних, несе буревісний перфектор сумління тріскучого вектор. ⠀ І страшно вдатись до горя між морем із йоду муляжів. І боязно бачити Іскру, де факти навиворіт з ранів. ⠀ Між нами, Вогнице, шахраї, вони вже стріляють пробійно, Медузи між нами у склянках, що тонуть глибинно й стабільно. ⠀ Ген окунь не з нашого моря, втікає зворотом Гольфстріма. медузи міазм герметичні, для нас преподобні критичні. ⠀ Між нами морським формаліном, тече нікотин з карамелю. І дезинтегруєм глибинно, фантазмом, ось так, феєрично. ⠀ А пікселі рухом незмоги, повіють у звук параної. Пахучі гвинти алгоритму, мережно підуть у тривогу. ⠀ Між нами куритиму трубку, із паром морського кордону. Між дружби заморського краю, З любовю водойми закону.
2021-08-29 21:28:29
2
0
Інші вірші поета
Іскринка Іскра Підеш Мули
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5514
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4787