Забуте з 2013
Зриваючи з прапора шкіру Хтось чорним плащем доторкнувся До хворих надії та віри Й під ними майдан сколихнувся Пробіг чобітьми по бар'єрах Ґвалтуючи зірку на зірці Він виростив справжню химеру В українській народній пробірці Пронісся застудою в хати Роздавши всім кашель в конвертах Пожертви збирав на плакати Щоб з голоду раптом не вмерти А люди кидались спасати Ті клапті святих чорноземів Все більше хотілося спати Й в тумані ховалась проблема За єлками і ялинками Всі решта дерев йшли на меблі Проходили банки і храми Допоки росли нові стебла Лоскоче у роті від меду Покращення топлять сніги І жовто-блакитна торпеда Намотує довгі круги В серванті забуті медалі Полицям наснились книжки На шиї червоні коралі А перед очима сітки Нарвали м'ясця від живого Сидять собі тихо й гризуть Романтики від Хвильового І все ми готові у путь Давайте скидатись по гривні Й платити за рани й синці Ці спалахи непереривні У поті у крові в свинці Автобуси вже на готові Везти нас у краще життя У Києві і у Львові Пора прибирати сміття Та чисто не там де згрібають А де всі відходи по урнах Тож поки всі п'яні співають Просвітимось трохи культурно... 06.12.2013
2023-10-15 22:12:51
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2392
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5419