Збирати зірки, поринаючи у твої очі...

GRAFO

Збирати зірки, Поринаючи у твої очі, хочу... Стає холодно на подвір'ї вночі... Чому? Чому ти чекаєш на щось біле з кимось? Не тому, ти поринаєш у мандри жіночі? Хвилі нагортають знову і знову, Відкидаючи щось на берег... Я відкрию тобі таємницю, мабуть... Відкидають пам'ятні хвилі, Ті хвилини, що поруч були ми... Ті не забарвленні кольором квіти, Що тобі мав у плівку згортати. Ті моменти, що повинні були стати Не лише у роті солодкими, А і насправді... Я би хотів збирати зірки, Поринаючи у твої очі... Може, коли ти зрозумієш, Як це: Малювати небо, не маючи фарб, Грати на гітарі, якої немає, Та ставити сцени до однієї персони, Та співати, без слуху та голосу, Посеред площ, парків, перонів... Як це: Дарувати частки себе... Беручи із-за пазухи, Шматочки серця, душі і любові...

2018-01-26 23:31:43

16

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

GRAFO

@Юлія Гаргат Дуже приємно😊 Спасибі за коментар😉

Відповісти

2018-02-04 19:04:26

1

Elae Marks

Я ничего не понимаю,но чувствую- красиво)

Відповісти

2018-02-18 17:54:55

1

GRAFO

@Elae Marks Спасибо)

Відповісти

2018-02-18 19:00:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2636

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13129