Колись
Ференіка Грушецька
Колись мені набридне бути "зручною", чекати на щось і дивá. Я хочу казати комусь як кохаю його за будь-що, за ніжні слова. Я хочу любові, без брехні і без фальші, та мені це ніколи в житті не траплялось, а це так боляче, скручує пальці, і мною, на жаль, користувались. Так прикро мені, що зі мною це сталось, що я була настільки дурною. Колись мені набридне бути зручною, колись...а може і зараз?
2021-08-14 10:48:10
9
0
Інші вірші поета
Бумеранг 2017 Ukraine Тату, зараз йде війна...
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677