Слово ранить

Ференіка Грушецька

Дівчинка маленька, Щира, не лиха, Плаче у куточку, Проклина слова. "Чом же слово ранить?", Запита вона, "Бо людей так манить Злого сторона". Як цього позбутись? Може пробачать? Взяти і забутись Й слова не сказать. Може й відгукнутись, Та не забувать, Словом більш нікого Душу не вбивать.

2018-04-02 13:12:32

Інші вірші поета

2017 Пробачаю Люблю Не підведи

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Богдан Глинянський

@BohdanZablotskyi

EvGor

@EvGor

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3533

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2840