The strong woman...
Eyes red, swollen with tears, a room cluttered for several days, hands abraded by glitter in the walls, a heart broken by much sorrow ... Get up! Put on the best lipstick, expensive perfume and some makeup. Do not show your weakness, let them see that you are a strong woman. Smile even if you cry, postpone all tears for later, put on a happy mask. Then, as soon as you come home, fall to your knees and take everything down, you will not get rid of the pain, pour out your soul ... Because no matter what you do, sometimes you are left alone in grief and memories ... 😶
2021-04-09 13:10:49
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
JENOVA JACKSON CHASE
Felt it damn.
Відповісти
2021-04-14 05:28:07
1
Илияна Крумова
@JENOVA JACKSON CHASE Feel it just like the person who wrote it feels! I'm glad you got to him and you liked it!
Відповісти
2021-04-18 00:39:20
1
JENOVA JACKSON CHASE
@Илияна Крумова 😌😌😌😌😌. Umhm.
Відповісти
2021-04-18 00:42:19
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4877
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1914