Забув...
Ти просив читати мої вірші, І любив мене обіймати, Та тобі не потрібно це більше, Ти обрав не мене цілувати . Ти любив казати "красива" І мене називати "сонечко", Та не факт,що тепер я відкрию Свої дверці чи навіть віконечко. Ти любив парфуми, мій запах І казав пахну,як цукерочка, Та кудись подівся той запал Згасла наша з тобой сигареточка. Та я встигла вже накуритися , І легені пропахлись димом Я не звикла так часто молитися І від когось чекати дива. Чуєш??Встигла вже накуритися І уже посадила печінку . Я не звикла в безодню дивитися І чіїсь розуміти вчинки. Та забувши всі свої принципи, я на тебе чекала знов, Але ти у обіймах десь ніжився. Ти забув про мою любов...
2018-01-08 08:28:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3053
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3191