Ти віриш?
Ти віриш в казку, що приносить день, Коли ми визираємо в віконце, В чарівні мрії, снігу круговерть, У посмішку, яку дарує сонце? Не вірю, кажеш, виріс вже давно, Життєва правда душу очорнила, Не бачиш в цьому сенсу все одно, Вважаєш, що не цим живе людина. А я все ж вірю... прошу, вір і ти, Коли на землю перший сніг лягає, Що відведе від нас він гіркі сни, І що для нас вночі та зірка сяє. Повір у свято й чарівні слова, Які дитині мати промовляє, Бо захистять вони тебе від зла, Любов нас всіх від бід оберігає. Iryna Markova☃️
2020-12-13 19:03:06
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марія Відьма Дергача
Хороший вврш оптимістичний нагадує усім нам про новорічні свята й дитячу віру а чудеса, дякую вам за це
Відповісти
2020-12-13 19:12:41
1
Iryna Markova
@Марія Відьма Дергача дякую за гарні слова❄
Відповісти
2020-12-13 19:13:39
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4184
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4944