Мелодія дощу
Мелодія дощу мені наснилась, Чарівна магія холодної води, З небес сьогодні вона тихо лилась Й до танцю кликала осикові листки. Прозорістю в повітрі розливалась, Змиваючи безбарвності сліди, За Землю знову пошепки молилась, Як робить це роками крізь віки... Забули все, чого колись боялись, Пішли ми в дощ, щоб змив усі гріхи, Веселки там нам радісно всміхались, Й вода торкалась ніжно до руки. Холодні чари на тепло змінились, Знов мріями розквітли наші сни, Душа ж у нотах тихо розчинялась, Ввібравши силу неба та води. Iryna Markova🌦
2021-07-25 13:34:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9271
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2138