Не здамся
Iryna Markova
Змінилось все, життя наше минає, Хтось про минуле тужно заведе, Ніхто з нас майбуття свого не знає, Куди ж той шлях нас завтра приведе. Здавалось вчора були молодими, Хотіли світ змінити, рвались в бій, Ніхто не зміг нам душі покорити, Летіли в завтра ми на крилах мрій. Сьогодні сірість світ заполонила, В очах журба і туга, в серці біль, Невже це старість руку простягнула, Щоб дум важких наслати на нас рій. Не здамся, чуєш Світ, не здамся! Життю радіти буду знову як дитя, І ти, мій друже, щиро посміхайся, Відкинь той смуток й чорноту буття. Ніхто не знає скільки йому жити, Але не з споминів, повір, дорога та, Минуле варто нам у пам'яті тримати, Але вперед веде лиш мрія золота. Iryna Markova🌹
2020-12-29 11:29:10
4
0
Інші вірші поета
Віримо Омана Дві дороги . . .
Інші поети
Рада
@Rada_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1453