Не здамся
Змінилось все, життя наше минає, Хтось про минуле тужно заведе, Ніхто з нас майбуття свого не знає, Куди ж той шлях нас завтра приведе. Здавалось вчора були молодими, Хотіли світ змінити, рвались в бій, Ніхто не зміг нам душі покорити, Летіли в завтра ми на крилах мрій. Сьогодні сірість світ заполонила, В очах журба і туга, в серці біль, Невже це старість руку простягнула, Щоб дум важких наслати на нас рій. Не здамся, чуєш Світ, не здамся! Життю радіти буду знову як дитя, І ти, мій друже, щиро посміхайся, Відкинь той смуток й чорноту буття. Ніхто не знає скільки йому жити, Але не з споминів, повір, дорога та, Минуле варто нам у пам'яті тримати, Але вперед веде лиш мрія золота. Iryna Markova🌹
2020-12-29 11:29:10
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7083
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13509