А мрія ж була...
Заплакало небо похмуре над нами, В душі задощило, тумани лягли, І думка все далі, літає світами, Ховаючи в посмішці голос журби. Реальність болюча, втікаєм від неї, Шукаєм в ілюзіях радість і гріх, Примарні слова вже міцніші ідеї, Не вірить ніхто в мрії більше та сміх. Життя це змінилось, минуле втікає, Хтось спогади ловить, згадає слова, Майбутнє в туманах ніхто вже не знає, А плакало ж небо... і мрія була. Iryna Markova🍁 https://youtube.com/shorts/67lfbl-RjwI?feature=share 🎃
2021-08-31 19:41:08
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Валерія Долінос
Чуттєво💔
Відповісти
2021-09-02 06:32:53
1
Iryna Markova
Відповісти
2021-09-02 06:38:51
Подобається
Iryna Markova
так, але наразі саме ілюзії рятують багатьох людей від буденності, навіть інколи перетворюються на основу нового світу, в який так легко заховатися. Дякую🌷
Відповісти
2021-11-10 15:37:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3370
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3369