А мрія ж була...
Заплакало небо похмуре над нами, В душі задощило, тумани лягли, І думка все далі, літає світами, Ховаючи в посмішці голос журби. Реальність болюча, втікаєм від неї, Шукаєм в ілюзіях радість і гріх, Примарні слова вже міцніші ідеї, Не вірить ніхто в мрії більше та сміх. Життя це змінилось, минуле втікає, Хтось спогади ловить, згадає слова, Майбутнє в туманах ніхто вже не знає, А плакало ж небо... і мрія була. Iryna Markova🍁 https://youtube.com/shorts/67lfbl-RjwI?feature=share 🎃
2021-08-31 19:41:08
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Валерія Долінос
Чуттєво💔
Відповісти
2021-09-02 06:32:53
1
Iryna Markova
Відповісти
2021-09-02 06:38:51
Подобається
Iryna Markova
так, але наразі саме ілюзії рятують багатьох людей від буденності, навіть інколи перетворюються на основу нового світу, в який так легко заховатися. Дякую🌷
Відповісти
2021-11-10 15:37:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13383
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4893