Бал осені
Осінь у двері мої зранку постукала, заграла на струнах душі моєї тихими звуками. Мене запросила на бал сумний і врочистий, умивши дощем студеним заспане рідне місто. Дерева у парку вдягли золоте пишне вбрання. Акомпанує гітара танцю листя з самого рання. Ідуть люди повз, лише я, поважна і задумана, танцюю з осінню вальс, змішаний із сумними думами. Кінчається бал швидкоплинний, вклоняється осінь поважно, і падає сніг тихо так, так неквапливо. Уже відкричав ключ журавлиний криком протяжним, засинають дерева до весни, шепочучи щось жалісливе.
2023-05-11 18:08:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2941
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476