Бал осені
Irynka Ukrainka
Осінь у двері мої зранку постукала, заграла на струнах душі моєї тихими звуками. Мене запросила на бал сумний і врочистий, умивши дощем студеним заспане рідне місто. Дерева у парку вдягли золоте пишне вбрання. Акомпанує гітара танцю листя з самого рання. Ідуть люди повз, лише я, поважна і задумана, танцюю з осінню вальс, змішаний із сумними думами. Кінчається бал швидкоплинний, вклоняється осінь поважно, і падає сніг тихо так, так неквапливо. Уже відкричав ключ журавлиний криком протяжним, засинають дерева до весни, шепочучи щось жалісливе.
2023-05-11 18:08:22
4
0
Інші вірші поета
Що таке війна I'm gonna fight Надія Мишка і книжка
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1987
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4993