Бал осені
Осінь у двері мої зранку постукала, заграла на струнах душі моєї тихими звуками. Мене запросила на бал сумний і врочистий, умивши дощем студеним заспане рідне місто. Дерева у парку вдягли золоте пишне вбрання. Акомпанує гітара танцю листя з самого рання. Ідуть люди повз, лише я, поважна і задумана, танцюю з осінню вальс, змішаний із сумними думами. Кінчається бал швидкоплинний, вклоняється осінь поважно, і падає сніг тихо так, так неквапливо. Уже відкричав ключ журавлиний криком протяжним, засинають дерева до весни, шепочучи щось жалісливе.
2023-05-11 18:08:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2525
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4546