Абстрактність
Ізидора Пономар
(18+)
А я виходить й не гівно! А щось й та в житті вмію... Руками своїми комусь я душу грію. Емоції якісь дарю... А я вважала, що я бездарністю помру! Й в історії свого сліда не лишу... А то виходить нищі не полишать! Питаються на свою сторону перетягнуть. В пучину страждань мене втягнуть. Але в них нічо не вийде! Бо я по життю свому терпіла! Ніколи не зломаюсь, хіба що тіки надломаюсь, але потім і я зберусь! Нікому я в житті не покорюсь... То все секунди слабкість. А я зберусь до купи й покажу вам ще свою масштабність! А поки! Піду рулить життя тяжку абстрактність! На все свій час. І зараз не час здаватись! 17.03.2024
2024-05-27 07:09:35
3
0
Інші вірші поета
Нарциси Моя Весна СИЛА Твоя собака
Інші поети
ami
@sourami
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1809
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15731