Абстрактність
Ізидора Пономар
(18+)
А я виходить й не гівно! А щось й та в житті вмію... Руками своїми комусь я душу грію. Емоції якісь дарю... А я вважала, що я бездарністю помру! Й в історії свого сліда не лишу... А то виходить нищі не полишать! Питаються на свою сторону перетягнуть. В пучину страждань мене втягнуть. Але в них нічо не вийде! Бо я по життю свому терпіла! Ніколи не зломаюсь, хіба що тіки надломаюсь, але потім і я зберусь! Нікому я в житті не покорюсь... То все секунди слабкість. А я зберусь до купи й покажу вам ще свою масштабність! А поки! Піду рулить життя тяжку абстрактність! На все свій час. І зараз не час здаватись! 17.03.2024
2024-05-27 07:09:35
3
0
Інші вірші поета
ЧАСИ Душевна дура Клітка Твоя собака
Інші поети
Jason 顾杰
@Jason_gu_jie
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Vera Gibson
@sissygibson
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1455