Маріонетка

Ізидора Пономар

Нарешті каченя стало лебідкою. Сльози гіркі покладемо в копілку стареньку ми. Кануть у літа спогади дневні. Де ти був майстром, а я в руках твоїх маріонеткою! Де ти вертів мною в різні сторони! Поки не з'явилася на вітрині лялька броска і нова... Й не залишив мене ти одну пилитись на поличці там, вдома... Й сам не пішов бавитися з раніше тобі не знайомою. Поки одну міняв ти на іншу, я все ще лишалась десь там, на старому покинутому горищі... Поки роки не пройшли й не зрозумів цінність старої ти іграшки. Ціна якої з кожним роком ставала все вище! На жаль, це усього лиш метафора... Й повернути старе ти не ладен. Бо іграшка цінна встала і з поспіхом кудись собі покрокувала! А тебе забавлятись на самоті з другими зостала... Бо на відміну від маріонеток душа в неї жива й смертна! Біль, той, що нанесли він був доволі-таки злободенним. Терпіти його втомився і мертвий б. Але ти не зрозумів жорстокості свої, прийшлося від тебе втекти тій! Що чекала на тебе у муках щоденних! Щоб самій в попіл не перетворитися й не залишитися спогадом незрозумілим, обривчастим, тленним. Що по вітру розвіявся б спузой й сліда після себе жодного не лишив... 29.05.2024

2024-05-29 18:51:17

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5975

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

3369