Блог
Всі
Про вірші
Різне
Про сьогоднішній вірш "ПЕРЛИНА". Про що він? Перш за все, це вірш про нерозділені почуття. Вірш про ідеалізацію об'єкта закоханості, про рожеві окуляри і про те як боляче їх виявляється знімать. Як завжди, коротенький і невигадливий. Тож, милості прошу до мене у гості, до мого скромного шалашу, обіцяю не кусатись ;)
Посилання на вірш: https://surgebook.com/iziponomar/poem/perlina
1
468
Різне
Про вірш "Душевна дура" (https://surgebook.com/iziponomar/poem/dushevna-dura)
Цей вірш про хлопця, що закохався у дівчину з наркотичною залежністю. І осліплений коханням не зміг розпізнати, що з нею, щось не так. Ліричний герой бачив в коханій тільки те, що хотів бачити, ідеалізував як міг, поки вона в той час губила себе.
Вірші
Всі
Маріонетка
Нарешті каченя стало лебідкою.
Сльози гіркі покладемо в копілку стареньку ми.
Кануть у літа спогади дневні.
Де ти був майстром, а я в руках твоїх маріонеткою!
Де ти вертів мною в різні сторони!
Поки не з'явилася на вітрині лялька броска і нова...
Й не залишив мене ти одну пилитись на поличці там, вдома...
Й сам не пішов бавитися з раніше тобі не знайомою.
Поки одну міняв ти на іншу,
я все ще лишалась десь там,
на старому покинутому горищі...
Поки роки не пройшли й не зрозумів цінність старої ти іграшки.
Ціна якої з кожним роком ставала все вище!
На жаль, це усього лиш метафора...
Й повернути старе ти не ладен.
Бо іграшка цінна встала і з поспіхом кудись собі покрокувала!
А тебе забавлятись на самоті з другими зостала...
Бо на відміну від маріонеток душа в неї жива й смертна!
Біль, той, що нанесли він був доволі-таки злободенним.
Терпіти його втомився і мертвий б.
Але ти не зрозумів жорстокості свої,
прийшлося від тебе втекти тій!
Що чекала на тебе у муках щоденних!
Щоб самій в попіл не перетворитися
й не залишитися спогадом незрозумілим, обривчастим, тленним.
Що по вітру розвіявся б спузой
й сліда після себе жодного не лишив...
29.05.2024
2
0
106
ПЕРЛИНА
Я бачила в тобі безкрайнєє море і тихії зорі.
Однак, певно привиділось, певно здалось...
В болоті побачила себе! Все пропало, перевелось...
Й кров'ю моє дівочеє серце крихке ізвелось.
Всі мрії насмарку, насмарку надії!
Штормом і буревієм мене дурепу накрило!
О тиші тепер тільки і мрію...
Ось так буває, коли в камінці бачиш перлину!
13.05.2024
1
0
76
Абстрактність
А я виходить й не гівно!
А щось й та в житті вмію...
Руками своїми комусь я душу грію.
Емоції якісь дарю...
А я вважала, що я бездарністю помру!
Й в історії свого сліда не лишу...
А то виходить нищі не полишать!
Питаються на свою сторону перетягнуть.
В пучину страждань мене втягнуть.
Але в них нічо не вийде!
Бо я по життю свому терпіла!
Ніколи не зломаюсь, хіба що тіки надломаюсь,
але потім і я зберусь!
Нікому я в житті не покорюсь...
То все секунди слабкість.
А я зберусь до купи й покажу вам ще свою масштабність!
А поки! Піду рулить життя тяжку абстрактність!
На все свій час. І зараз не час здаватись!
17.03.2024
3
0
94
