Чому ми такі боягузи?
Yantsya
Чому коли ти її обіймаєш , На мене зразу ж погляд кидаєш? Чому при будь - якій спільній розмові, Ніяковієш ,викидаючи слова безтолкові? Чому думаєш, що досі на тебе злюсь? Коли я навіть слово сказати боюсь. Чому ми не можемо просто друзями бути? Взяти і все ,що було, просто забути Я так вже давно хочу тебе про це запитати І нарешті за стільки років, спокійно засинати. Знаєш, ми обоє страшні боягузи, Постійно робимо наперед прогнози. Накшталт: "не зрозуміє, подумає що досі кохаю, ще скаже,що досі якусь надію маю". І зразу ж цю ідею відкидаєм Та наші спогади на поличку далеко складаєм А знаєш, та навіщо минуле ворушити, Мабуть, просто доведеться цю книгу без хепі - енду залишити. Старі образи забути, почуття вгамувати, Досить нам вже так довго чуда чекати ...
2020-11-14 20:14:45
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-14 23:21:40
1
Yantsya
@Green Cherry спасибі 🤗
Відповісти
2020-11-14 23:22:19
1
Інші вірші поета
Чекання Не від сього світу Навіщо сто друзів? Іншу тепер спробуй покохай
Інші поети
Аня
@13AmYa05
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17332
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2436