Не від сього світу
Ти не повинна подобатись усім, Просто сядь і зрозумій. Ідеальних немає... І навіть той хто круте життя в інтаграмі знімає, Також безліч недоліків має, Які чомусь так старанно ховає А чи знаєш ти , наскільки прекрасна ? Твоя усмішка ясна, Задумливий погляд І щира дитяча душа. Тепер згадай чого ти вже досягнула, Скільки проблем вже позаду, так? Надіюсь, ти нарешті це збагнула. А тепер - розкрий крила і лети як птах! Попереду найкраще і ти його пізнаєш, Як тільки себе жаліти перестанеш. Прийми себе і просто полюби... А дальше до мрії своєї лети! @ та, що Янця
2020-11-10 21:58:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045