Я не вмію кохати
Я більш ніколи не подивлюсь в твої очі І скажу всім, що любові ніякої немає. Тепер одна іду в обіймах ночі , А тебе вже інша обіймає. Ти живеш по сценарію , Зміюючи маски, граючи ролі. Тепер я тримаю дистанцію, Мені було достатньо болі. І ні, я не прошу твоїх пробачень , Вони такі ж жалюгідні, як і ти. Вибач, за таку кількість звинувачень, Мабуть, судилось окремо далі іти. Я не знаю як складуться наші долі, Чи не зустрінуться знову ці добрі знайомі. Але я знаю тепер ,як в цю гру грати, В ній є правило: "Ніколи не можна кохати" ...
2020-11-12 17:59:27
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Green Cherry
"Мабудь, судились".. Судилось?
Відповісти
2020-11-12 19:08:19
Подобається
Yantsya
@Green Cherry дякую 😊
Відповісти
2020-11-12 19:29:32
Подобається
Yantsya
@Green Cherry так, там помилка, але я вже виправила ))
Відповісти
2020-11-12 19:30:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2912
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2084