Я не вмію кохати
Я більш ніколи не подивлюсь в твої очі І скажу всім, що любові ніякої немає. Тепер одна іду в обіймах ночі , А тебе вже інша обіймає. Ти живеш по сценарію , Зміюючи маски, граючи ролі. Тепер я тримаю дистанцію, Мені було достатньо болі. І ні, я не прошу твоїх пробачень , Вони такі ж жалюгідні, як і ти. Вибач, за таку кількість звинувачень, Мабуть, судилось окремо далі іти. Я не знаю як складуться наші долі, Чи не зустрінуться знову ці добрі знайомі. Але я знаю тепер ,як в цю гру грати, В ній є правило: "Ніколи не можна кохати" ...
2020-11-12 17:59:27
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Green Cherry
"Мабудь, судились".. Судилось?
Відповісти
2020-11-12 19:08:19
Подобається
Yantsya
@Green Cherry дякую 😊
Відповісти
2020-11-12 19:29:32
Подобається
Yantsya
@Green Cherry так, там помилка, але я вже виправила ))
Відповісти
2020-11-12 19:30:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3081
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9428