Love- the reality of pain
Listen,listen to my heart... a beautiful Melody, you turned into a broken song. You're like a drug, and I became an addict. My emotions, yea; I know, They're like a rampaging storm. The pain, the love, it hurts... But to be fair, you caused this!. It hurts thinking about you!, It hurts breathing, knowing everyday, someone else is making you happy. It's painful, painful to know, that, that I wasn't good enough. I thought, since, we were always together, that we, we could become something. I thought, loving you would be enough. But no, I was wrong. I learned, I learned no matter what we try, no matter how hard you push, some things, some things just can't be forced. I learned, we can't always get the girl/guy, sometimes life doesn't go as planned. But what hurts, what hurts the most, is learning, just because you love someone, with every fiber of your being- they aren't obligated to love you back!. They can go on with their life, as if nothing ever happened!, They'll leave you broken, and in tears, wondering what you lacked. "Is it me?, am I just not good enough?, do I lack something, that deem me irredateable?" It hurts....
05.05.2018
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
death_is_what_we_live_for_
@Jun its ok i am used to it
Відповісти
06.05.2018, 02:47
1
JENOVA JACKSON CHASE
Truth...hurts...
Відповісти
15.06.2018, 14:17
1
Princess Nice
True . It hurts 😭
Відповісти
10.12.2018, 19:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669