Les mots
Just_axelle just_axelle
Quand tombe la nuit, quand le calme revis. Quand on est seul dans son lit, quand on réfléchit ; Alors on vomit toutes nos idées, toutes nos envies... Et alors, dans un livre, on écrit. Sous nos yeux des personnages s'animent, enfin leurs yeux s'éclaircissent. Les émotions arrivent, les descriptions fond vivre. Moi, je trouve ça très beau, quand les lettres formes des mots. Alors enfin je relève mon stylo
2020-11-06 17:12:15
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lys
J'adore
Відповісти
2020-11-06 17:15:29
1
Noémie
C'est magnifique
Відповісти
2020-11-06 19:27:49
1
Just_axelle just_axelle
@Noémie merci !
Відповісти
2020-11-06 19:32:59
1
Інші вірші поета
Je t'aime encore Ce n'était pas contre ta religion Le passé en guerre Coronavirus
Інші поети
Janocska
@Janocska
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1918
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4377