Чай минулого
Ivanna Mylyk
Міріади думок проминають Дощем над морями, Снігом сипляться на гори І нема вже дороги. І не вкаже ліхтарик дороги Бо не його турботи, Що і як там летіло Що за ким пролетіло. Ну а поки - зима, Ти тікай, не чекай. Бо не розтане за мить Ні холод, ні сніг молодий...
2021-12-05 18:05:10
3
0
Інші вірші поета
Кімната з думками Фінал Втомлені очі Жага
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Q
@Queenn
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2710
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12455