Жага

Ivanna Mylyk

До чого слова, пусті як папір? Для чого тривожні думки? У вітрі б розвіятись попилом, Полетіти б в далекі краї. Я птахом білим хочу кружляти Між хмар що у небі живуть, Співати із сонцем щоранку, І ніч зустрічати в гаю. Уві сні я буду сіяти зірки, А ранком умиватися росою. Зі зграєю кружляти у полях І крила вільно розправлять. Ой як же любо було б на душі... Та жаль, це лиш думки Прописані чорнилом. Думки - лиш казка у мені. 13.06.2021

2021-06-13 15:43:02

Інші вірші поета

Втомлені очі Фінал Не так як усі Чай минулого

Інші поети

@hanachane23

Kira Snow

@FallingSnow119

Luna

@Moon_Luna_

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11372

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12342