Жереб
Ну ж бо, давай! Зроби перший крок. Ти відчайдух. Ось твій кидок. Бавиться в піжмурки доля лиха. Чигає невтомно. Очей не спуска. Понуро простуєш. Та щем не вщуха. В рану вглибляється люта душа. Біль огортає. Кричиш несповна. Сльозами вмиваєшся. Плач не стиха. А ти усе сієш. Волі насіння. В незагоєні шрами. Від терну колючок. І вдихаєш повітря. Що просякнуте димом. І сплітаєш вінок. Зі змерзлих квіток.
2019-02-01 09:38:17
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2483
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8221