Без слів, благаю
I не потрiбно говорити, Вiдчуваю.. Про тебе хочется мовчати, Бо не знаю Як вистачає сил тримати У долонях Ту душу, що пройшла крiзь бiль... Вся в побоях... Як вистачає тобi сил На пiдтримку , У тi моменти, як весь свiт нiби проти? Даруєш впевнениiть менi  без упинку, Емоцiй море, море радостi.. Та турботи I говорити не потрiбно, вiдчуваю.. Що як нiхто в життi мене нiколи.. ТИ кохаєш... Що як нiхто нiколи тильки ТИ розумiєш.. Та про одне й те ж саме тiльки ти зi мною Разом мрiеш.. З ТОБОЮ тiльки, навiть у бiдi, я оживаю... Тiльки твоє тепло вiд холоду  зiгрiвае... Тiльки з тобою разом непомiтно час минає, Про всесвiт весь з тобою тiльки разом забуваю.. Захочеш пояснити щось менi.. Без слiв... Благаю... Про це i говорити не потрiбно.. ВIДЧУВАЮ...
2021-03-14 03:26:00
19
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Чудесно ☺️
Відповісти
2021-10-30 18:16:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2076
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1192