Редан Марво
@andrey_mayorov
Вірші Всі
Mysterium tenebrarum
Ніч. Темінь в закутках густіша, збивається у силует. Так давить тиша. Все тісніше стиска інтригою сюжет. Ти повертаєшся. Я знаю. Як знав, коли хотів забуть. Рятунку від тебе немає, якщо ступив на твою путь. Знов чути тихий-тихий шепіт. Знов холодом торка душі, І відголоском серця трепет думки сплітає у вірші: Знов кайдани скидає бранка. “Вже північ!”, – провіщає дзвін. Цей тихий шепіт – колисанка – він прагне (й призведе) до змін. І, як тоді, стуливши очі в тебе, бездонну я пірну – Цього хотіла й завжди хочеш, своєму дать зрости зерну. Не стачить сил протистояти. Їх і раніше не було. Вдалось на мить лиш закувати твоє вороняче крило. Та знов шурхоче шовком пір’я, в обійми втікача прийма. Проймає сором від зневір’я, і слів, крім каяття, нема: О, темряво! Тобі корюся – веди, свята, моїм пером! В тобі я вкотре розчинюся, упившись рим твоїх вином...
3
3
237
La musique du coeur
рука делікатно лягає на руку і пальці на клавішах переплітаються ніби дощу по вікну м’які звуки не сміло пробуджені вперше кохаються і сором’язливе пестливе адажіо з подихом в шию раптово жаданим цю музику солодше слухати наживо мріяти запахом хмільно-коханим міряти ближче до приспіву відстані боязко знов повторити не сказане звуки пливуть дощу сльозами істини пальці спілкуються дотиків фразами ніби цілуються ноти вервечкою мірно і тихо зітха композиція руки міняють позицію з ґречністю серця резонують межу репетиції й ніби не сміло в єдине зав’язані звуки, і подихи, й сироти шкірою музика каже словами не сказане повною мірою
3
0
232
Мій любий серпень
мій любий серпень, серце твоє гниль, запечена в спекотнім пеклі літа за обрій зорепадом персеїдів зап’ястям кавуновим соком біль туманом із жилавих берегів струмить, липка, як бабське літо сизе купалин величавий ворох хмизу ось-ось буяв іще, ось-ось горів та сивіє вже літнєє тепло ятриться сонце, тільки кров водойм студена, згортають журавлі й бусли знамена і лезо тне приречене стебло лиш вечір, серпень, твій такий п’янкий вуста не сила спраглі відірвати шкода, до денця зовсім не багато знов пахне дим, щемливий і їдкий
3
0
249