На всегда в наш дом
(18+)
А теперь лети.... Громким шепотом, молча с криками, Взявшись за руки... над безразличием. А теперь лети... Появился уже путь ..домой... Там не запретить... Там душе можно с воплями, с визгами Диалоги вести с головой. Мысли можно наружу все выбросить- Там поддержкой пропитан порог. Крышу там нужно временем выкрасить. Ключь вселенной отдать под залог... Ты.. не замерзай... За окном очень дует предательством, И темнеет по 3 раза в день. Но Ты их не ругай! Осознание не для общества , Оно спрятано тут, под ковром... По ступенькам и вверх.... Стол накрытый любовью к ужину, А сутра страстью смята постель. Наш с тобою грех.... Растворится по стенам в ужасе, Как увидит ночной бардель. Как проснёшься, дерзай! Выбрось в мусор свою неуверенность, Бери силу, на полке в углу И не забывай... Как накопится зло и ненависть, Брось туда, ко всему барахлу. На своём пути След оставь свой пропитаный  верностью , За плечами заботы рюкзак .. Мой родной, лети... А я тут приберусь в нашей крепости Дверь закрою пока не вернёшься, сквозняк..
2021-03-09 11:00:25
24
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ольга Романова
Красиво !!!
Відповісти
2021-03-15 15:00:17
1
Елена Лисицина #ОЛД
Это потрясающее что-то! Беру в закладки! Невозможно не совершать подвиги, когда такая поддержка!
Відповісти
2021-03-19 11:17:45
1
Kapitonova666 BærerLys
@Svsrch Огромное спасибо Вам, от души ❤️
Відповісти
2021-03-26 22:29:45
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2343
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2130