сосни кашляють попелом
goretober 11. sprouting (проростання) віти тростини над сірою гладдю зрівнянні зі смертю - в дзеркалі вод задивляються поглядом смути. синю шкіру на ікрах лоскочуть - сміх вилюнує з сумом, зі скорботою, жалем, рве, застрягає у горлі. сосни з ґрунтових пахв програють у змаганнях із богом - кора кашляє попелом, тхне на твої тонкі пальці. відполірована ложка дзеркалить твої чорні брови, впалі очі, порожні, забиті, відбитки зі смальцю. ти танцюєш з дубами кремезними, власна кімната, власні сни і намули - всі аж занадто яскраві. (власні ікри, що ниють - ті яскравіші за всіх) свіжих пагонів під перлинами сонця аж забагато, але твої змерзлі стопи, що більше не ходять, більше не з них.
2022-10-12 06:45:33
6
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9243
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2347