остання матір

кепрісія

від зародження право — жовтковий мішок з хлібом-сіллю, де розгнузданим морем в кістках вимерзало бажання, крізь римований стогін рождається зламане тіло — поневолена доля колишніх сміливих торнадо. серцевинні рідини обіймуть невинне обличчя, простирадла загорнуть стиди, обморочені мовою, бо вона — полотно, для спокут запаковане двічі: вона завжди широчиться в позі, як жінка народжує. її рот заяложений кров’ю та вищиром звіра, поміж ніг заховаються клекітні, ядерні кратери, в ярма пальців потраплять нейрони та ніжне лібідо, може, діти по правді завсіди похожі на матір? вона — муза, богиня шляхом шумовиння в легенях, прілий накип долізе до горла — то кашляєш словом, молоко її скисле віддасть довгождане марення, панацею промовистих смертників з вродженим голодом. там смішлива кімната викручує кістки упертим, не припиниш заходитись, завше оголено-зламаний, скаженіє багаттям диявольське друге пришестя, надиктовує похорон підлим фінальним наказом.

2023-06-27 13:21:51

Інші вірші поета

сни про кротів вологий короб з вишневого льоду рани власних острахів висотки-трамваї-печалі

Інші поети

Supreme CoCo

@thafamouscoco_

Аня

@Ann_000

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15896

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2607