ні крові, ні поту
кепрісія
goretober 12. contortion (деформація тіла/викривлення) не здаватися головне доти, доки не буде ні крові, ні поту, ні сліз, ні фантомних зап'ястних болей, ні дороги на волю, ні гріз, перев'язаних мотузками, зрізаних - твоєю волею, силою, владою. довкола бачать посиніли стигмати, а ми бачимо боязну правду: я не вмію бути долі слухняною ти передбачив за це покарання. ти тягни - та далеко не втягнеш, я буду битися під проводом спалахів, переламай мені ноги і руки, переламай мені долю і радість, переламай мені волю, щоб жити. я не буду сперечатися правда. (навіть якщо хребці будуть упрямитись, навіть якщо я більше не встану, навіть якщо я такою і буду - безлюдською, спотвореною, зламаною) колись не буде ні крові, ні поту, ні фантомних зап'ястних болей, (та, напевне, завжди будуть сльози), та буде спрага грати з тобою у гру на стику між злом і любов'ю. бо коли ж ще я пограюся з богом?
2022-10-13 09:16:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Неочікуванно гарний та цікавий з точки зору рими та ритму вірш, браво
Відповісти
2022-10-13 21:02:58
1
кепрісія
@Domina Mortem красно дякую! 💓
Відповісти
2022-10-13 21:19:50
1
Інші вірші поета
мої провідники воля власних вітрил сповідь про коханок бути словом
Інші поети
hudhaifah Siyad
@hudhaifah_siyad
Ruslana
@rock_ksolana
Mira
@mira_sama
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2489
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5571