ні крові, ні поту
goretober 12. contortion (деформація тіла/викривлення) не здаватися головне доти, доки не буде ні крові, ні поту, ні сліз, ні фантомних зап'ястних болей, ні дороги на волю, ні гріз, перев'язаних мотузками, зрізаних - твоєю волею, силою, владою. довкола бачать посиніли стигмати, а ми бачимо боязну правду: я не вмію бути долі слухняною ти передбачив за це покарання. ти тягни - та далеко не втягнеш, я буду битися під проводом спалахів, переламай мені ноги і руки, переламай мені долю і радість, переламай мені волю, щоб жити. я не буду сперечатися правда. (навіть якщо хребці будуть упрямитись, навіть якщо я більше не встану, навіть якщо я такою і буду - безлюдською, спотвореною, зламаною) колись не буде ні крові, ні поту, ні фантомних зап'ястних болей, (та, напевне, завжди будуть сльози), та буде спрага грати з тобою у гру на стику між злом і любов'ю. бо коли ж ще я пограюся з богом?
2022-10-13 09:16:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Неочікуванно гарний та цікавий з точки зору рими та ритму вірш, браво
Відповісти
2022-10-13 21:02:58
1
кепрісія
@Domina Mortem красно дякую! 💓
Відповісти
2022-10-13 21:19:50
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3114
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2189