ні крові, ні поту
кепрісія
goretober 12. contortion (деформація тіла/викривлення) не здаватися головне доти, доки не буде ні крові, ні поту, ні сліз, ні фантомних зап'ястних болей, ні дороги на волю, ні гріз, перев'язаних мотузками, зрізаних - твоєю волею, силою, владою. довкола бачать посиніли стигмати, а ми бачимо боязну правду: я не вмію бути долі слухняною ти передбачив за це покарання. ти тягни - та далеко не втягнеш, я буду битися під проводом спалахів, переламай мені ноги і руки, переламай мені долю і радість, переламай мені волю, щоб жити. я не буду сперечатися правда. (навіть якщо хребці будуть упрямитись, навіть якщо я більше не встану, навіть якщо я такою і буду - безлюдською, спотвореною, зламаною) колись не буде ні крові, ні поту, ні фантомних зап'ястних болей, (та, напевне, завжди будуть сльози), та буде спрага грати з тобою у гру на стику між злом і любов'ю. бо коли ж ще я пограюся з богом?
2022-10-13 09:16:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Неочікуванно гарний та цікавий з точки зору рими та ритму вірш, браво
Відповісти
2022-10-13 21:02:58
1
кепрісія
@Domina Mortem красно дякую! 💓
Відповісти
2022-10-13 21:19:50
1
Інші вірші поета
рани власних острахів сосни кашляють попелом воля власних вітрил сповідь про коханок
Інші поети
Datk Kigot
@I_am_datk
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5173
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5986