Болить

Катерина Родіна

Не болять розбиті коліна Не болять рани на тілі Болить душа що вбили Болить що тебе й не любили Болить що втратила віру, мрію, надію Болить що дивлячись в очі брешуть Болить що кажуть сумують Не маючи цих почуттів Болить коли помиляєшся в людині Болить що в тебе ноги труть Болить що тебе не слухають Болить що серце розриває На дрібні шматочки, які не збереш Болить що вважають не красивою Болить що люблять лише тіло Болить що спершу кажуть повернись А потім назад туди вертають Грають з тобою в гру життя, смерті Болить що не маєш друзів Болить що нема кому сказати Розказати що робиться з тобою Спитати пораду чи просто погуляти Болить що лише використовують Болить...

2023-09-12 19:41:52

Інші вірші поета

Омут Магура Хобирь Водяник

Інші поети

Олена Гарц

@harz

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Aleksandr Bilogura

@Volter_

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2549

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1116