Tellement mal

KAYSEE

Ça vous arrive à vous aussi d'avoir tellement mal que vous n'avez même plus la force de respirer, de bouger, de fermer les yeux ? Quand la souffrance intérieur est tellement puissante que ça devient de la souffrance physique ? Quand tu es tellement fatigué de te lever le matin que tu en viens à louper une semaine de cours ? Ça vous arrive d'être tellement lassé et épuisé de faire semblant et de sourire quand on a juste envie de pleurer que tu n'y arrives même plus ? Ça vous arrive de penser au futur, de voir ce tunnel sans fin, où tout n'est que pénombre et abandon ? Quand t'en as tellement marre de penser à la personne qui t'a abandonné que tu en viens à la supplier par message de revenir ? Est-ce que un jour, je me dirais que la vie vaut vraiment la peine d'être vécue ? Que le monde pourra recommencer à tourner normalement ? Mon coeur à battre et retomber amoureux ? Que je pourrais rire aux éclats et sourire sans me forcer à le faire ? K.

2021-05-13 11:32:00

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

lys

Oh je suis désolée pour tout ce qu'il t'arrive. La vie est puissante, je dirais. Parce que ouais, elle te fait tomber, retomber, et ça fait vachement mal. Mais elle te fait aussi aimer et être encore plus heureux. Et ça c'est vraiment fort. Si tu veux venir en privé n'hésite pas ❤️

Відповісти

2021-05-14 06:54:12

2

KAYSEE

@lys Je suis d'accord avec toi Même si je ne vais pas toujours bien, et qu'à cause de la puissance de la vie je me relève pas tout le temps comme je le voudrais, je finis pas y arriver D'accord je n'hésiterai pas, merci beaucoup

Відповісти

2021-05-14 08:53:32

1

lys

@KAYSEE ❤️

Відповісти

2021-05-14 11:13:04

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5579

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1698