Une Ombre Criminelle
Dans la nuit noir et mystique, Une sombre créature est en mouvement. Les étoiles brillent de manière poétique, Rien ne seras plus jamais comme avant. Une ombre se déplace dans le noir, Dansant, fuyant, sautant par dessus le comptoire. Elle est rusée et se nourrit de la peur, Elle entre dans la chambre pour que la victime meurt. La petite saute de son lit. Ses doigts tremblent, elle n'arrive pas à crier. Elle se met à regarder le ciel pour prier, Elle prit,prit, prit. Mais la bête comme elle, sait que c'est trop tard, Elle se laisse tomber dans un comas éternel. Alors la sombre creature repart, L'étiquette posée, c'est une criminelle.                                             _KAYSEE
2020-10-20 12:22:37
19
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
J'ai Pas D'idées :)
oh c'est triste mais beau
Відповісти
2020-10-21 08:09:05
1
Luna Gerta
Tu écris vraiment très bien !
Відповісти
2020-10-31 10:00:11
1
KAYSEE
@Lunart Ow merci beaucoup
Відповісти
2020-10-31 10:16:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13051
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3190