Voler dans tes cieux
(18+)
Voler était le rêve de la plupart des enfants. Voler était le moyen de transport des oiseaux. Voler était pour certains la meilleure sensation qui existe. Voler en avion. Voler en montgolfière. Voler à travers les nuages de ses rêves. Tu aimais voler. Plus que n'importe quelle personne sur cette planète. Tu étais attirée par le ciel... Non. Tu étais obsédé par lui. Je n'ai jamais compris cette passion que tu avais pour la lune. Pour les étoiles. Pour les nuages. Tu n'a jamais dit un mot à ce sujet. Te refermant sur le mystère de tes secrets. Puis, Le soir où j'ai appris que c'était ta mère que tu cherchais dans les cieux, Je suis allée te voir. Je n'ai jamais pu t'en parler, je n'ai jamais pu te réconforter, je n'ai jamais pu effacer tes larmes et ton chagrin. Parce que c'est ton corps, Inerte et sans vie, Que j'ai trouvé sur le parquet de ta chambre. Tu étais morte. Tu as rejoint ta maman qui te manquait tant, Sans jamais cesser de te battre contre les démons qui avaient pris possession de ton cœur. Sans jamais cesser d'avancer, à la recherche de la dernière pièce de puzzle. Je t'aimais, inconditionnellement. Et tu m'aimais aussi, je le sais. Mais l'amour maternelle est bien plus puissant. Tu as rejoint ta mère, Et tu m'as donner en échange, Cette obsession pour les étoiles, pour le ciel. Tu as pris ton envole, Et si tu es heureuse là haut, Alors je suis heureux également. Je t'aime. Ne l'oublie pas s'il te plaît. K.
2021-02-01 17:05:26
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
KAYSEE
@lys 🥺❤️
Відповісти
2021-02-03 11:45:38
Подобається
Yaya
C'est super triste mais si beau <3
Відповісти
2021-02-04 01:25:52
1
KAYSEE
@Yaya Ow merci beaucoup 💛
Відповісти
2021-02-06 10:45:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12809
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3300