" 561 "
لقد خسرتهما .. خسرت الإثنان معاً " صديقي " و " حبيبتي " ... كان دائماً ما يُحذرني منها ، كان يخبرني أنها تخدعني ، أنها لا تُحبني ، و تعبث بي فقط ، أن كل ذلك وهم ، و نشوة البداية ليس إلا .. و كيف أُخبر صديق طفولتي ، و منبع أسراري أنهُ مخطئ .. - أخبريني كيف أفعل ذلك ؟ اخبريني حبيبتي ؟! كانت تُخبرني أن أحترس ، و أحذر منك ، كنت دائماً منبع لشكوكها ، أي فعل خاطئ تلقي أسبابه علي عاتقك ، تقول آنك لست خير صديق ، أنك لست كما أظن ، أنك لست ذلك الطفل الذي كنت معه في الروضة ، ذلك الصبي الذي كنت معه في مرحلتي الابتدائية ، و لست ذلك المراهق الذي رافقني في الثانوية ، آنك ليس من يساندني و يقف معي ، و بجانبي في جميع أوقاتي و حالاتي ، - كنت دائماً أحتار و حتي الآن لا يزال هناك غموض لكل تلك الكراهية بينكما و لأسباب تلك التحذيرات من كلاكما ... - الآن و بعد كل ذلك أصبحت وحيداً تماماً ، دون ذلك الصديق ، و تلك الحبيبة ... لقد أحببت كلاهما ، ماذا حصدت مقابل ذلك الحب ؟ فهما الآن معاً ! . و أنا أشكو خيباتي لتلك الجدران هنا في تلك الغرفة التابعة لذلك المبني المُريع .. هذا هو موقعي الآن ، مشفي المدينة . " مريض رقم خمسمائة واحد و ستون " ، = مشفي المدينة للأمراض العقلية .... 6:57 a.m. Mon.. 29th October 2k18.
2018-11-21 15:14:38
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2129
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1486