Ми любим тих, хто нас не любить
Ми любим тих, хто нас не любить, Хто серце вириває із грудей. Того, хто душу нашу губить, Лишаючи одну серед чужих людей. А ми кохаємо їх палко та безтями. Їх кожне слово в пам'яті трима, І образ милий зберіга роками, І почуття, яких давно нема. Ми згадуємо ніжні поцілунки Й прогулянки за руку в тишині І ті приємні милі подарунки, Які лежать у скрині в темноті. І в голові прокручуєм розмови, Які вели завзято при зорі. Вони сплели у розумі окови, В яких ми тонем, наче в синім морі. І викинути нам уже не сила. Ми втрачені, загублені, самі. Неначе птаха, що відрізали їй крила І ранену залишили в пітьмі.
2020-09-02 13:17:08
6
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2080
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2260