Ми любим тих, хто нас не любить
Ми любим тих, хто нас не любить, Хто серце вириває із грудей.
Того, хто душу нашу губить,
Лишаючи одну серед чужих людей.
А ми кохаємо їх палко та безтями.
Їх кожне слово в пам'яті трима,
І образ милий зберіга роками,
І почуття, яких давно нема.
Ми згадуємо ніжні поцілунки
Й прогулянки за руку в тишині
І ті приємні милі подарунки,
Які лежать у скрині в темноті.
І в голові прокручуєм розмови,
Які вели завзято при зорі.
Вони сплели у розумі окови,
В яких ми тонем, наче в синім морі.
І викинути нам уже не сила.
Ми втрачені, загублені, самі.
Неначе птаха, що відрізали їй крила
І ранену залишили в пітьмі.
2020-09-02 13:17:08
6
0