Забутий рай

Іван Кійко

Давно він мрією був охоплен Що колись наступалять кращі дні Що зникнуть на завжди голод та війна Що люди перестануть гинути просто так Спамятають про свій забутий рай Вони мріють про небесний рай Но час як вода уходить нікуда Що залишив спогад на віка Землю оприкинули ядерним грибом Покривши землю густим пилом Пригорнувши сніжною рукой Останню строку допише зіма Світ повись на осколках мрій І птах крикнет в останню хвилину Подихом останнім повернувши вічність Спамятавши навіки зникнувший рай

2021-10-27 17:27:35

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

просто веселка

Дуже красиво, автор МАКСИМАЛЬНО молодець ✨

Відповісти

2021-10-27 17:29:29

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1274

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3552