Забутий рай
Іван Кійко
Давно він мрією був охоплен Що колись наступалять кращі дні Що зникнуть на завжди голод та війна Що люди перестануть гинути просто так Спамятають про свій забутий рай Вони мріють про небесний рай Но час як вода уходить нікуда Що залишив спогад на віка Землю оприкинули ядерним грибом Покривши землю густим пилом Пригорнувши сніжною рукой Останню строку допише зіма Світ повись на осколках мрій І птах крикнет в останню хвилину Подихом останнім повернувши вічність Спамятавши навіки зникнувший рай
2021-10-27 17:27:35
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Дуже красиво, автор МАКСИМАЛЬНО молодець ✨
Відповісти
2021-10-27 17:29:29
1
Інші вірші поета
Тінь Вибір Вільний Смерть
Інші поети
Mis Vi
@MisVi
Sandra Morningstar
@SandraMorningstar
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10302
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4826