Вільний
Іван Кійко
Він вільний від суєти. Він вільний від чужого мненія. Він вільний від чужого мненія. Він вільний в своїх думках. Він не баче, не меж, не перешкод. Він є і, він завжди буде. Хоть ми давно про це відчуття забули. Забули як бути вільним. Хоть раз вдихнути нам цю волю. Хоть на хвилинку, чи на мить. Вкусити нам цю насолоду. Яку не кожен її то хоче. Привикли і забули, і тільки бачуть в неї дикость. Дикость її вибора і незалежності від інших. Но той хто пізнає дикость, ніколи не за буде. Для когось вона дикость, а для мене вона насолода.
2018-08-03 06:25:56
5
0
Інші вірші поета
Вибір Смерть Тінь Забутий рай
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4588
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2543