Вільний
Іван Кійко
Він вільний від суєти. Він вільний від чужого мненія. Він вільний від чужого мненія. Він вільний в своїх думках. Він не баче, не меж, не перешкод. Він є і, він завжди буде. Хоть ми давно про це відчуття забули. Забули як бути вільним. Хоть раз вдихнути нам цю волю. Хоть на хвилинку, чи на мить. Вкусити нам цю насолоду. Яку не кожен її то хоче. Привикли і забули, і тільки бачуть в неї дикость. Дикость її вибора і незалежності від інших. Но той хто пізнає дикость, ніколи не за буде. Для когось вона дикость, а для мене вона насолода.
2018-08-03 06:25:56
5
0
Інші вірші поета
Тінь Забутий рай Смерть Вибір
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
King Dante
@grotesquecreature
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2519
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5201