3,14

K L I F S

Я занадто багато думаю останнім часом. Надворі ніби не осінь, а меланхолія так і хоче пробратися крізь шпарини будинку. Залити би їх свинцем, раз і назавжди. Але як я тоді буду дихати? Кімнати і так душаться між цеглою, а тут вони і зовсім змарніють. Ні, мені шкода нові шпалери, вони ж розмокнуть тоді від поту і сліз..

2018-02-09 16:54:25

Інші вірші поета

C&N Я Тішся Тримай

Інші поети

Віктор Алексєєв

@alekseevuk

MaggieB

@MaggieB

joly

@joly

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4189

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3081