3,14
Я занадто багато думаю останнім часом. Надворі ніби не осінь, а меланхолія так і хоче пробратися крізь шпарини будинку. Залити би їх свинцем, раз і назавжди. Але як я тоді буду дихати? Кімнати і так душаться між цеглою, а тут вони і зовсім змарніють. Ні, мені шкода нові шпалери, вони ж розмокнуть тоді від поту і сліз..
2018-02-09 16:54:25
14
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9439
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3876