Мамі
Ти ходиш тихенько позаочі ранку,
Пливеш, мов лебідка у срібнім світанку,
Знаєш, мамо, ти як місячний подих,
Легка, невагома, захоплюєш подив.
Ти словом у бій закликати можеш,
А можеш поранить, шпигнути в очі.
Дякую, мамо, дякую, ненько, тобі,
Що до життя нас готуєш, до життя на війні.
І зорей гранітних я більш не боюся,
Нехай летять, падають - я лиш ними уп'юся.
По що мені скалки від бурь тих життєйських,
Коли біля мене клубок із надій материнських.
Дякую, нене! Що можна сказать ще тобі,
Жінці, що з вуст ронить гарячі вогні?
Так важко сказати, тому напишу:
Мамо, хоч в пекло, хоч в тартар за тебе піду..
2018-01-27 17:25:17
19
0