Мамі

K L I F S

Ти ходиш тихенько позаочі ранку, Пливеш, мов лебідка у срібнім світанку, Знаєш, мамо, ти як місячний подих, Легка, невагома, захоплюєш подив. Ти словом у бій закликати можеш, А можеш поранить, шпигнути в очі. Дякую, мамо, дякую, ненько, тобі, Що до життя нас готуєш, до життя на війні. І зорей гранітних я більш не боюся, Нехай летять, падають - я лиш ними уп'юся. По що мені скалки від бурь тих життєйських, Коли біля мене клубок із надій материнських. Дякую, нене! Що можна сказать ще тобі, Жінці, що з вуст ронить гарячі вогні? Так важко сказати, тому напишу: Мамо, хоч в пекло, хоч в тартар за тебе піду..

2018-01-27 17:25:17

18

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4025

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11524