К р о к
Ми ходим по лезу – Іржавому, наче душа; Тут уже немає нічого святого – Тільки я і твоя простота Я ловлю твій погляд – Холодний, як кип'яток; В ньому немає нічого святого – Тільки болю утрати шматок Бійся кроку у прірву – Це не зрівняти ні з чим; В ній немає нічого святого - Яких би ти не досяг там глибин
2018-03-22 15:43:03
13
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11822
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1417