К р о к
Ми ходим по лезу – Іржавому, наче душа; Тут уже немає нічого святого – Тільки я і твоя простота Я ловлю твій погляд – Холодний, як кип'яток; В ньому немає нічого святого – Тільки болю утрати шматок Бійся кроку у прірву – Це не зрівняти ні з чим; В ній немає нічого святого - Яких би ти не досяг там глибин
2018-03-22 15:43:03
13
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8883
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1843