Ода ночі
По небу розпустили тисячі перлин, І срібними нитями землю оповили, У Вас живе натхення й думок лавин, Ви щастя для світу усього явили. О, Ноче, давно душа моя закохана у Вас, Ви, неначе божество, спустилися на землю, І полонили Його величність час, Утворивши невідану химеру темну. Ви тонким мереживом п'яните усіх, Вам чхати на релігії, частини світу й раси, Повелителько душі, хочеш - бери на сміх, Але, ніж ти немає кращої окраси. Ноче, багряне коло має на горизонт зійти, Та в моєму серці гарячими зірками печеш лиш ти.
2018-01-24 15:15:03
11
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1388
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899