Тримай
Тримай мене, будь ласка, Бо я полечу, Туди, де цвіте казка, І звідки немає шляху; Не відпусти мою руку, Зіжми до останнього пальці, Я не багато у тебе прошý – Не дозволь мені опинитись у казці. Я ж стану, я стану совою, Жахом, примарою нічною, Під полум'ям місяця крила свої спопелю, Шмигну я додолу і... більш не взлечу. Ти спатимеш нічку, а я – вічність. Укрию тебе гарячим попелом крил, І понесусь у даль під поклик вітрил.
2018-04-14 15:54:09
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
Справді проникливий вірш. Один нюанс : *злечу
Відповісти
2018-04-14 15:56:41
Подобається
K L I F S
@Химера Зеленоока дякую, а слово так теж може вживатися, тим паче, що це художній стиль )
Відповісти
2018-04-14 16:02:05
1
Химера Зеленоока
@ K L I F S Не можу сперечатися з творцем)
Відповісти
2018-04-14 16:02:34
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4438
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6124