Тримай
Тримай мене, будь ласка, Бо я полечу, Туди, де цвіте казка, І звідки немає шляху; Не відпусти мою руку, Зіжми до останнього пальці, Я не багато у тебе прошý – Не дозволь мені опинитись у казці. Я ж стану, я стану совою, Жахом, примарою нічною, Під полум'ям місяця крила свої спопелю, Шмигну я додолу і... більш не взлечу. Ти спатимеш нічку, а я – вічність. Укрию тебе гарячим попелом крил, І понесусь у даль під поклик вітрил.
2018-04-14 15:54:09
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
Справді проникливий вірш. Один нюанс : *злечу
Відповісти
2018-04-14 15:56:41
Подобається
K L I F S
@Химера Зеленоока дякую, а слово так теж може вживатися, тим паче, що це художній стиль )
Відповісти
2018-04-14 16:02:05
1
Химера Зеленоока
@ K L I F S Не можу сперечатися з творцем)
Відповісти
2018-04-14 16:02:34
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2963
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11125