Тримай

K L I F S

Тримай мене, будь ласка, Бо я полечу, Туди, де цвіте казка, І звідки немає шляху; Не відпусти мою руку, Зіжми до останнього пальці, Я не багато у тебе прошý – Не дозволь мені опинитись у казці. Я ж стану, я стану совою, Жахом, примарою нічною, Під полум'ям місяця крила свої спопелю, Шмигну я додолу і... більш не взлечу. Ти спатимеш нічку, а я – вічність. Укрию тебе гарячим попелом крил, І понесусь у даль під поклик вітрил.

2018-04-14 15:54:09

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Химера Зеленоока

Справді проникливий вірш. Один нюанс : *злечу

Відповісти

2018-04-14 15:56:41

Подобається

K L I F S

@Химера Зеленоока дякую, а слово так теж може вживатися, тим паче, що це художній стиль )

Відповісти

2018-04-14 16:02:05

1

Химера Зеленоока

@ K L I F S Не можу сперечатися з творцем)

Відповісти

2018-04-14 16:02:34

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2656

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2617