Тримай
Тримай мене, будь ласка,
Бо я полечу,
Туди, де цвіте казка,
І звідки немає шляху;
Не відпусти мою руку,
Зіжми до останнього пальці,
Я не багато у тебе прошý –
Не дозволь мені опинитись у казці.
Я ж стану, я стану совою,
Жахом, примарою нічною,
Під полум'ям місяця крила свої спопелю,
Шмигну я додолу і...
більш не взлечу.
Ти спатимеш нічку,
а я – вічність.
Укрию тебе гарячим попелом крил,
І понесусь у даль під поклик вітрил.
2018-04-14 15:54:09
14
3