Тримай
Тримай мене, будь ласка, Бо я полечу, Туди, де цвіте казка, І звідки немає шляху; Не відпусти мою руку, Зіжми до останнього пальці, Я не багато у тебе прошý – Не дозволь мені опинитись у казці. Я ж стану, я стану совою, Жахом, примарою нічною, Під полум'ям місяця крила свої спопелю, Шмигну я додолу і... більш не взлечу. Ти спатимеш нічку, а я – вічність. Укрию тебе гарячим попелом крил, І понесусь у даль під поклик вітрил.
2018-04-14 15:54:09
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
Справді проникливий вірш. Один нюанс : *злечу
Відповісти
2018-04-14 15:56:41
Подобається
K L I F S
@Химера Зеленоока дякую, а слово так теж може вживатися, тим паче, що це художній стиль )
Відповісти
2018-04-14 16:02:05
1
Химера Зеленоока
@ K L I F S Не можу сперечатися з творцем)
Відповісти
2018-04-14 16:02:34
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2368