Nothing I Can Tell...

Kora Rex

Grow up in time My educated horse Don't ask me "why?" You'll make it only worse There is no choice You're buying what I sell I am an imago That feeds a maggot Crying in a shell Nothing I can tell... I can tell to no one... Ok, I'm done! Your silence digs you a grave! I can't release you My offspring is not a slave Don't ask me to trust your dreams Life is not a fairytale I'm not the Devil, dear, You can be free when you Become myself Nothing I can tell... I can tell to no one... Cover my face with the Beautiful scars Follow the stream of the Milky-Way stars Spread my legs to Believe in yourself Break my life for the story I will never tell I can tell to no one Nothing... Nothing I can tell...

2018-10-19 01:54:09

Інші вірші поета

Radioactive Slave Seaweed Selfish Universe

Інші поети

Ніколета Пожога

@Nikoleta_Pojoga_M

Aki Gray

@sarcasm

Інга

@troubled_soul

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16812

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5569